Поведінкова економіка і тривожність як індивідуальна риса особистості

Abstract

Анотація. Наукова зацікавленість до питань поведінкової економіки ще не в повній мірі стосується досліджень її впливу на здоров’язбережувальну поведінку людини. Важливе місце серед факторів впливу на людську поведінку займає особистісна тривожність людини.

Мета. Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку поведінкової економіки та особистісної тривожності направленого на здоров’язбереження, що сприятиме зростанню розуміння аспектів основ виникнення шкідливої щодо здоров’я поведінки, самооцінки такої поведінки та формування механізмів створення та застосування методів впливу на поведінку людей на засадах принципів поведінкової економіки.

Результати. Досліджено рівень тривожності у 376 студентів медичного університету за результатами опитувальника Ч. Спілбергера та запитань, які стосувалися власної поведінки і здорового способу життя, а також оцінки впливу оточуючого кола на здоров’язбереження. Встановлено наступні взаємопов’язуючі фактори високого рівня особистісної тривожності та куріння: 1. завдяки курінню люди намагаються уникати ситуацій, які можуть викликати тривогу. Тривожні особи віддають перевагу швидкому полегшенню (present bias) перед довгостроковими вигодами (щодо здоров’я); 2. люди з високим рівнем тривожності не хочуть змін. Якщо куріння – їх звичка, вони залишають «все як є» і навпаки: «не курю» – «не буду курити». Серед осіб, які не курять 83,71±2,77% не задумувались над питанням почати курити, що є одним з елементів здоров’язбережувальної поведінки для осіб з високою особистісною тривожністю; 3. Люди з соціальною тривожністю частіше курять у колективі, де це норма. Це спосіб зменшити внутрішній дискомфорт — «бути як усі» (в групі курців – «не уникають» та «швидше не уникають» товариств де курять – 88,89±4,28% опитаних, у групі осіб, які не курять це – 69,10±3,46%, р<0,001 ).

Висновки. взаємозв’язок рівня тривожності та куріння – це приклад того, як емоційний стан людини формує поведінкові шаблони, які далі можуть бути проаналізовані через призму поведінкової економіки, психології й медицини одночасно. Поведінкова економіка визнає, що люди приймають рішення нераціонально саме через емоційні, психологічні й когнітивні фактори – серед яких тривожність займає важливе місце.

Abstract. Introduction. Scientific interest in behavioral economics has not yet fully addressed research into its impact on human health-preserving behavior. Personal anxiety plays an important role among the factors influencing human behavior.

Purpose. This study aims to establish the relationship between behavioral economics and personal anxiety in relation to health preservation. This will contribute to a better understanding of the emergence of unhealthy behavior, the self-assessment of such behavior, and the formation of mechanisms for creating and applying methods of influencing human behavior based on the principles of behavioral economics.

Results. The level of anxiety experienced by 376 medical university students was studied based on the results of Charles Spielberger’s questionnaire, which covered topics such as their own behavior, healthy lifestyle and the influence of their social circle on health preservation. It was found that people smoke in an attempt to avoid situations that may cause anxiety. Anxious individuals prefer immediate relief (present bias) to long-term benefits in terms of health. People with high levels of anxiety resist change. If they smoke, they adopt the attitude of ‘leaving everything as it is’, and vice versa: ‘I don’t smoke’ — ‘I will not smoke’. Among non-smokers, 83.71±2.77% have not considered taking up smoking, which is a form of health-promoting behavior for individuals with high levels of personal anxiety. People with social anxiety are more likely to smoke if it is the norm in their social group. This reduces internal discomfort and allows them to “fit in” (88.89±4.28% of respondents in the group of smokers and “do not avoid” and “rather do not avoid” societies where people smoke, compared to 69.10±3.46% of respondents in the group of non-smokers, p<0.001).

Conclusions. Thus, the relationship between anxiety levels and smoking illustrates how a person’s emotional state can shape behavioral patterns, which can be analyzed simultaneously through the lenses of behavioral economics, psychology and medicine. Behavioral economics recognises that people make irrational decisions precisely because of emotional, psychological and cognitive factors, with anxiety playing an important role.