Внутрішній контроль і технологічні інструменти протидії шахрайству в обліку та оподаткуванні

Abstract

Анотація. У статті досліджено проблему професійного шахрайства – умисних дій, вчинених працівниками проти роботодавців. Дослідження базується на аналізі даних міжнародного звіту ACFE, який охоплює понад 2 тисячі кейсів із 138 країн світу. Визначено найпоширеніші форми шахрайства, серед яких домінує незаконне привласнення активів, а також охарактеризовано умови, за яких зростає ризик вчинення таких дій. Детально розглянуто типові поведінкові ознаки зловмисників, роль посадового статусу та схильність до змови. Окрему увагу приділено механізмам виявлення шахрайства – від повідомлень інформаторів до автоматизованого моніторингу, а також сучасним технологіям, які використовуються для протидії шахрайству: аналітика даних, машинне навчання, блокчейн та біометрія. Результати дослідження мають прикладну цінність і можуть бути використані для формування політики внутрішнього контролю, оцінки ризиків шахрайства, підготовки антикорупційних заходів, навчання працівників та впровадження інновацій у сфері комплаєнсу.

Abstract. Introduction. Occupational fraud remains one of the most widespread and damaging threats to organizations across industries and countries. According to estimates by the Association of Certified Fraud Examiners (ACFE), organizations lose around 5% of their annual revenues due to fraudulent activities, which amounts to trillions of dollars globally. High-profile scandals such as Enron, WorldCom and Wirecard illustrate the devastating consequences of fraud, which go far beyond financial losses and include reputational damage, legal repercussions, and declining stakeholder trust. The increasing complexity of financial operations, digitalization, and globalization have created new opportunities for fraudulent schemes, making the study of occupational fraud highly relevant.

Purpose. The aim of the research is to provide a comprehensive assessment of the current state of occupational fraud, identify its most common forms and risk factors, and define effective approaches, tools, and technologies for its detection and prevention.

Results. The study, based on ACFE’s Occupational Fraud 2024 Report to the Nations, confirms that occupational fraud schemes fall into three major categories: asset misappropriation, corruption and financial statement fraud. Fraudsters frequently combine two or more schemes, particularly asset misappropriation and corruption. Collusion among multiple perpetrators and fraud committed by executives lead to faster and more severe financial damage. The most common concealment methods remain falsification or alteration of documents, while fraud detection primarily relies on tips, followed by internal audit and managerial review. Proactive detection mechanisms reduce both the duration of fraud schemes and their financial impact. The analysis highlights the role of internal control weaknesses – such as lack of oversight, override of controls, or unethical “tone at the top” – as key enablers of fraud. Advanced technologies, including big data analytics, artificial intelligence, machine learning, blockchain, and biometric tools, are increasingly adopted by organizations to enhance monitoring, anomaly detection, and preventive measures.

Conclusions. The findings emphasize that occupational fraud represents a systemic challenge that cannot be addressed by financial controls alone. An effective anti-fraud strategy requires an integrated approach that combines modern technological solutions with ethical leadership, corporate culture of integrity, strong governance, and continuous staff awareness. Such a holistic framework reduces both the likelihood and the impact of fraud, strengthening organizational resilience in the face of evolving threats.