Теоретичні засади визначення сутності економічних інтересів

Abstract

Здійснено теоретичний аналіз економічного інтересу як соціально-економічної категорії тавизначено його місце в системі економічних відносин і мотиваційній структурі економічної по-ведінки суб'єктів господарювання. Обгрунтовано доцільність відмежування економічного інте-ресу від суміжних категорій, зокрема потреб, мотивів і стимулів, що дозволяє уникнути змішу-вання різних рівнів аналізу та підвищити теоретичну визначеність понятійного апарату економ-ічної науки. Показано, що економічний інтерес формується на основі позиції суб'єкта в системіекономічних відносин і виконує орієнтаційну функцію в процесі економічної поведінки.У межах дослідження проаналізовано взаємозв'язок економічних інтересів з відтвореннямекономічних відносин та інституційним середовищем їх реалізації. Доведено, що інституційнесередовище визначає рамкові умови реалізації економічних інтересів, не підміняючи їх сут-ності. Уточнено місце економічного інтересу в мотиваційній структурі економічної поведінки якпроміжної ланки між об'єктивними економічними умовами та безпосередньою економічноюдією. Отримані результати створюють теоретичне підгрунтя для подальших досліджень про-цесів узгодження економічних інтересів і економічної поведінки суб'єктів господарювання.

Despite the widespread use of the category of economic interest in economic theory, its conceptualstatus remains insufficiently specified and methodologically heterogeneous. In contemporaryresearch, economic interest is often interpreted alongside, or even substituted by, related categoriessuch as needs, motives, and incentives, which leads to conceptual overlap and reduces analyticalprecision. This article addresses the problem of categorical indistinctness by emphasizing that thelack of clear theoretical boundaries limits the use of economic interest as an independent analyticalcategory within economic analysis.The study is based on a critical examination of established theoretical approaches to theinterpretation of economic interests, including classical political economy, institutional theory, andfunctional perspectives. The analysis identifies persistent conceptual inconsistencies arising fromthe reduction of economic interest to objective necessity, its interpretation as a purely subjectivemotivational impulse, or its replacement by external regulatory instruments. Such approaches tendto focus on isolated elements of economic behavior and therefore fail to capture the socio-economicnature of economic interest as an integrative theoretical category.A central result of the study is the functional differentiation of economic interest from adjacent conceptswithin the motivational structure of economic behavior. It is demonstrated that needs reflect objectiveeconomic necessity, motives represent internal subjective impulses, and incentives operate as externalregulatory instruments, whereas economic interest occupies an intermediate yet independent position.Economic interest links economic relations with the conscious orientation of economic agents towardavailable opportunities and performs a key orientational function in the process of economic choice. On this basis, the article proposes a refined interpretation of economic interest as a structurallyconditioned mechanism for selecting and hierarchizing economically feasible courses of action,shaped by an agent's position within the system of economic relations. The application of a functionalapproach makes it possible to clarify the analytical role of economic interest and to strengthen itsconceptual autonomy within the system of economic categories.The findings contribute to the development of economic theory by enhancing the categorical clarityof economic interest and expanding its analytical potential. The proposed theoretical frameworkprovides a foundation for further research into the coordination of economic interests and the analysisof economic behavior under conditions of institutional transformation.