Вплив масо-метричних ознак на раннє вибракування корів молочних порід

Abstract

Головною метою даного дослідження був аналіз прогностичної цінності масо-метричних ознак для раннього вибракування корів молочних порід. Інтенсивність вибракування корів молочного стада на ранніх етапах продуктивного використання є високою: після І-ї лактації вона становить 18,5 % (95 % ДІ: 13,6…24,7 %), а по завершенню перших двох лактацій зростає до 42,9 % (95 % ДІ: 36,0…50,0 %), що свідчить про значні втрати поголів’я вже на початкових стадіях експлуатації. Після І-ї лактації встановлено статистично вірогідні міжпородні відмінності інтенсивності вибракування (χ² = 7,16; df = 2; P = 0,028): у корів української чорно-рябої молочної породи ризик вибракування був у 4,56 разів вищим (OR = 4,56; P = 0,012), ніж у корів української червоної молочної породи. По завершенню перших двох лактацій ці відмінності нівелюються, що вказує на зменшення ролі породного фактора з віком. Жива маса телиць у різні вікові періоди (від народження до 24 міс.) не має прогностич- ної цінності для вибракування після І-ї лактації, що підтверджується відсутністю ста- тистично вірогідних ефектів та міжпородних відмінностей (χ² = 3,22; df = 2; P = 0,200). Водночас для вибракування після перших двох лактацій виявлено породоспецифічний ефект живої маси: у корів української червоної молочної породи вищі значення живої маси у всі вікові періоди асоціювалися з підвищеним ризиком вибракування. Інтегральна оцінка розміру ефекту була статистично вірогідною (+0,33; 95 % ДІ: +0,12…+0,54), що свід- чить про наявність узагальненого впливу цього показника. Проміри будови тіла корів-первісток мають прогностичну цінність лише для україн- ської чорно-рябої молочної породи: встановлено, що зменшення їх значень асоціюється зі зростанням ризику вибракування після І-ї лактації (інтегральний ефект -0,37; 95 % ДІ: -0,60…-0,14). Для корів української червоної молочної та червоної степової порід таких закономірностей не виявлено. Для корів червоної степової породи характерна різноспрямованість зв’язків між окремими промірами будови тіла та вибракуванням: за одними ознаками (глибина грудей, обхват грудей, обхват п’ястка) вибракувані тварини поступалися ровесницям, у той час як за іншими (ширина грудей, ширина в маклоках) – переважали їх. Після перших двох лактацій проміри будови тіла стають статистично вірогідними факторами вибракування для двох порід – української чорно-рябої молочної та української червоної молочної, однак напрямок їх впливу є протилежним: для української чорно-рябої молочної породи зберігається негативна залежність (менші проміри → вищий ризик вибракування); для української червоної молочної породи встановлено зворотну закономірність (більші проміри → вищий ризик вибракування). Для корів червоної степової породи і на цьому етапі зберігається неоднорідність ефектів: вибракувані тварини можуть як перевищувати, так і поступатися ровесницям залежно від конкретного проміру (зокрема, перевага за висотою в холці, косою довжиною тулуба, шириною в маклоках і менші значення за обхватом п’ястка). У цілому отримані результати свідчать про відсутність універсальних предикторів вибракування серед окремих масо-метричних ознак і про виражену породоспецифічність їх впливу, а також про зміну значущості та напрямку ефектів залежно від етапу продук- тивного використання тварин

The main objective of this study was to analyze the predictive value of body weight and morphometric traits for early culling of dairy cows. The culling intensity of dairy herds at the early stages of productive period is high: after the 1st lactation it reaches 18.5 % (95 % CI: 13.6…24.7 %), and after the first two lactations it increases to 42.9 % (95 % CI: 36.0…50.0 %), indicating substantial herd losses already at the initial stages of exploitation. After the 1st lactation, statistically significant interbreed differences in culling intensity were established (χ² = 7.16; df = 2; P = 0.028): in the Ukrainian Black-and-White dairy cows, the risk of culling was 4.56 times higher (OR = 4.56; P = 0.012) than in the Ukrainian Red dairy cows. After the first two lactations, these differences leveled off, indicating a reduced influence of breed with age. Live weight of heifers at different age periods (from birth to 24 months) has no predictive value for culling after the 1st lactation, as evidenced by the absence of statistically significant effects and interbreed differences (χ² = 3.22; df = 2; P = 0.200). At the same time, for culling after the first two lactations, a breed-specific effect of live weight was identified: in the Ukrainian Red dairy cows, higher live weight at all age periods was associated with an increased risk of culling. The integrated effect size estimate was statistically significant (+0.33; 95 % CI: +0.12…+0.54), indicating a generalized influence of this trait. Body conformation measurements of primiparous cows have predictive value only for the Ukrainian Black-and-White dairy cows: it was established that lower values are associated with an increased risk of culling after the 1st lactation (integrated effect size estimate: -0.37; 95 % CI: -0.60…-0.14). No such patterns were found for the Ukrainian Red dairy and Red Steppe breeds. For the Red Steppe cows, multidirectional relationships between individual body conformation traits and culling are characteristic: for some traits (chest depth, heart girth, cannon bone circumference), culled animals had lower values than their contemporaries, whereas for others (chest width, hook width) they exceeded them. After the first two lactations, body conformation traits become statistically significant factors of culling for two breeds – the Ukrainian Black-and-White dairy and Ukrainian Red dairy – however, the direction of their effects is opposite: for the Ukrainian Black-and-White dairy cows, the negative relationship persists (lower estimates → higher culling risk), whereas for the Ukrainian Red dairy cows the opposite pattern is observed (higher estimates → higher culling risk). For the Red Steppe cows, heterogeneity of effects persists at this stage: culled animals may either exceed or fall behind their contemporaries depending on the specific trait (in particular, higher values in height at withers, oblique body length, hook width, and lower values for cannon bone circumference). Overall, the obtained results indicate the absence of universal predictors of culling among individual conformation traits, as well as a pronounced breed-specific nature of their effects and changes in both their significance and direction depending on the stage of productive period of animals