Інститут комплаєнс-менеджера у податковому адмініструванні: можливості для підвищення добровільної сплати ПДВ

Abstract

У статті досліджено інститут комплаєнс-менеджера як новий елемент сучасної моделі податкового адміністрування в Україні та обґрунтовано його можливості щодо підвищення добровільної сплати податку на додану вартість. Актуальність теми зумовлена потребою переходу від переважно контрольної моделі податкового впливу до сервісно-аналітичного підходу, орієнтованого на попередження порушень, мінімізацію комплаєнс-ризиків і формування партнерської взаємодії між платниками податків та контролюючими органами. Встановлено, що комплаєнс-менеджер виконує консультативну, інформаційну, превентивну, комунікаційну та аналітичну функції, які у сукупності сприяють зниженню податкових ризиків, підвищенню якості податкового декларування, своєчасності сплати ПДВ і посиленню податкової дисципліни. Обґрунтовано, що запровадження цього інституту відповідає сучасним міжнародним підходам до co-operative compliance та узгоджується з напрямами цифрової трансформації податкового адміністрування в Україні. Водночас доведено, що результативність інституту комплаєнс-менеджера залежить від якості нормативного регулювання, рівня цифрової інтеграції податкових процедур, аналітичної інфраструктури ДПС і професійної підготовки відповідних фахівців. Зроблено висновок, що комплаєнс-менеджер має значний потенціал як інструмент підвищення добровільної сплати ПДВ, однак потребує подальшого розвитку й емпіричного оцінювання його практичної ефективності./This article examines the role of the compliance manager within the modern tax administration model in Ukraine, demonstrating its potential to increase voluntary value-added tax (VAT) payments. The topic’s relevance is determined by the need to transition from a control-based tax administration model to a service-oriented, analytical approach that focuses on preventing violations, minimizing compliance risks, and fostering partnership-based interactions between taxpayers and tax authorities.

Purpose. This study aims to provide a theoretical basis for the nature, purpose, and role of the compliance manager institution within the tax administration system and to assess its potential to ensure the voluntary fulfillment of VAT obligations.

Results. The study employs general scientific and specialized research methods, such as analysis, synthesis, generalization, comparison, a systemic approach, and the logical interpretation of regulatory and analytical sources. The study establishes that the compliance manager performs advisory, informational, preventive, communicative, and analytical functions that contribute to reducing tax risks, improving the quality of tax reporting, ensuring timely VAT payment, and strengthening tax discipline when considered together. This article demonstrates that introducing this institution aligns with contemporary international approaches to cooperative compliance and the digital transformation of tax administration in Ukraine. At the same time, it has been proven that the effectiveness of the compliance manager institution depends on the quality of legal regulations, the degree to which tax procedures are digitally integrated, the analytical infrastructure of the State Tax Service, and the professional competence of relevant specialists.

Conclusions. While the compliance manager shows considerable potential for increasing voluntary VAT payment, further development and empirical assessment of its practical effectiveness are required.