Міжбюджетні трансферти як інструмент бюджетної політики: трансформація в умовах війни в Україні

Abstract

Досліджено трансформацію системи міжбюджетних трансфертів в Україні як інструменту бюджетної політики в умовах воєнного стану. Розглянуто особливості розвитку бюджетної системи України у 2018–2025 роках під впливом реалізації реформи фінансової децентралізації та зміни пріоритетів державної політики в умовах воєнних викликів. Проаналізовано динаміку доходів і видатків державного та місцевих бюджетів, що дозволило виявити основні тенденції у зміні співвідношення фінансових ресурсів між рівнями бюджетної системи.

Виявлено, що у довоєнний період спостерігалося пропорційне зростання доходів державного та місцевих бюджетів, що забезпечувало відносну стабільність їх структури у зведеному бюджеті України. Одночасно, аналіз видатковів бюджетів засвідчив наявність асиметричних тенденцій вже у 2018–2021 роках, що було зумовлено, зокрема, зміною підходів до фінансування окремих соціальних видатків, у тому числі реформуванням системи фінансування охорони здоров’я та централізацією соціальних виплат. Під впливом воєнних факторів у 2022–2025 роках відбулося суттєве зростання доходів та видатків державного бюджету при одночасно більш помірному зростанні показників місцевих бюджетів, що призвело до формування дисбалансу у розподілі фінансових ресурсів.

Оцінено динаміку та структуру міжбюджетних трансфертів у розрізі їх основних видів. Виявлено, що у довоєнний період домінуючу роль відігравали субвенції як інструмент фінансування делегованих державних повноважень, а у воєнний період відбулося посилення дотаційних механізмів, базової та додаткових дотацій зросли, що свідчить про зростання їх стабілізаційної функції, тоді як реверсна дотація набула ознак інструменту не тільки горизонтального вирівнювання, але й централізованого перерозподілу фінансових ресурсів.

Обґрунтовано, що трансформація міжбюджетних трансфертів відображає зміну моделі бюджетних відносин в Україні – від орієнтації на фінансову децентралізацію до формування ознак фіскальної рецентралізації в умовах воєнного стану. Визначено, що така модифікація має об’єктивний характер, але супроводжується потенційними ризиками для довгострокового розвитку територій, зокрема щодо зниження стимулів до нарощування власної дохідної бази місцевих бюджетів. Зроблено висновок про необхідність удосконалення механізмів міжбюджетного регулювання у післявоєнний період з метою забезпечення балансу між централізацією фінансових ресурсів та фінансовою автономією місцевого самоврядування./Ukraine’s budget system from 2018 to 2025 was shaped by two interrelated processes: the completion of financial decentralization reform and the transformation of fiscal policy amid wartime conditions. These changes significantly impacted the distribution of financial resources among levels of government and the role of intergovernmental transfers within the public finance system.

Purpose. The study examines the transformation of the intergovernmental transfer system as a means of redistributing financial resources and assesses its evolving role within Ukraine’s budget system under wartime conditions.

Results. The study identifies a structural shift in the dynamics and composition of revenues and expenditures between state and local budgets. This shift is characterized by a pronounced increase in the role of the central government after 2022. While local budgets demonstrated relatively stable positions supported by decentralization reforms in the pre-war period, wartime conditions led to a significant centralization of financial resources. The analysis shows that intergovernmental transfers have undergone a functional transformation, evolving from instruments of fiscal equalization and financing delegated responsibilities into mechanisms of stabilization and resource mobilization. Notably, the increasing significance of equalization grants underscores the imperative to bolster regions impacted by the war, while the substantial surge in reverse grants signifies the reinforcement of horizontal equalization and the expansion of centralized resource accumulation. Concurrently, the reduction in earmarked transfer volumes reflects shifts in financing public services and reallocating expenditure responsibilities.

Conclusions. The findings suggest a shift from a financial decentralization model aimed at strengthening local fiscal autonomy to a recentralization model driven by wartime priorities. This transformation reflects the need to ensure the state’s financial stability under crisis conditions while maintaining the functioning of local budgets. The results underscore the importance of balancing short-term stabilization objectives with long-term incentives for local revenue development when designing intergovernmental fiscal relations.