Ідентифікація та калібрування нефінансових загроз у системі забезпечення фінансової надійності комерційних банків

Abstract

Досліджено теоретико-методичні засади ідентифікації та калібрування нефінансових загроз у системі забезпечення фінансової надійності комерційних банків. Обґрунтовано доцільність розмежування нефінансового чинника, нефінансової загрози та ризику з урахуванням трансмісійного характеру їх впливу на результати банківської діяльності. Систематизовано нефінансові загрози та виокремлено екологічно-кліматичні, соціально-кадрові, управлінсько-комплаєнсні, операційно-технологічні та воєнно-безпекові загрози. На основі порівняльного аналізу практик ОТП Банку, ПриватБанку та Укргазбанку встановлено особливості включення нефінансових факторів до процедур оцінювання позичальників, кредитного аналізу, внутрішнього контролю та моніторингу ризиків. Визначено, що управлінська реакція банків залежить від суттєвості виявленої загрози та може передбачати стандартний або посилений моніторинг, коригувальні заходи, встановлення додаткових умов фінансування чи відмову від нього. Обґрунтовано підхід до калібрування нефінансових загроз за суттєвістю потенційного впливу, рівнем експозиції, характером трансмісії у фінансовий ризик та керованістю загрози. Запропоновано чотири рівні їх управлінської значущості: прийнятний, контрольований, суттєвий і критичний, для кожного з яких визначено відповідну інтенсивність управлінського реагування. Обґрунтовано необхідність урахування воєнно-безпекових чинників як модифікаторів рівня нефінансових загроз. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу під час кредитного аналізу, моніторингу ризиків та прийняття управлінських рішень, спрямованих на підтримання фінансової надійності банку.

-

The growing uncertainty of the banking environment, the intensification of external shocks, digital transformation, ESG requirements, and war-related challenges increase the importance of non-financial threats to the stability of commercial banks. Such threats do not necessarily have an immediate monetary manifestation, but may be transmitted into credit, operational, compliance, reputational, and other risks and ultimately affect the financial reliability of banking institutions. This requires the development of approaches that allow banks not only to identify non-financial threats but also to determine their managerial significance and select appropriate response measures. Purpose. The purpose of the study is to develop the theoretical and methodological foundations for identifying nonfinancial threats and to substantiate an approach to their calibration within the system of ensuring the financial reliability of commercial banks, taking into account the channels through which non-financial factors are transmitted into financial risks and the actual practices applied by Ukrainian banks. Results. The study clarifies the distinction between a non-financial factor, a non-financial threat, and risk and substantiates the transmission nature of their impact on banking performance. Non-financial threats are systematized into environmental and climate-related, social and personnel-related, governance and compliance-related, operational and technological, and war- and security-related groups. The practices of OTP Bank, PrivatBank, and Ukrgasbank are comparatively analysed with regard to borrower assessment, credit analysis, internal control, corrective measures, and risk monitoring. The analysis shows that banks already differentiate managerial responses depending on the materiality of identified non-financial threats, although such procedures are not always formally defined as calibration. An approach to calibration based on four characteristics is proposed: materiality of potential impact, level of exposure, nature of transmission into financial risk, and controllability of the threat. Four levels of managerial significance are distinguished: acceptable, controlled, material, and critical. Appropriate managerial responses are defined for each level, ranging from standard monitoring to enhanced assessment, corrective action plans, additional financing conditions, restrictions, or refusal to finance. War- and security-related factors are proposed to be considered as modifiers capable of increasing the level of previously identified non-financial threats. Conclusions. The proposed approach makes it possible to link the identification of non-financial threats with specific managerial decisions without excessive mathematical formalisation. Its application can strengthen the preventive orientation of security-oriented management and improve the use of non-financial information in credit analysis, risk monitoring, and decisionmaking aimed at maintaining the financial reliability of commercial banks under conditions of prolonged uncertainty.