Institutional provider of the state-private partnership in Ukraine and abroad

Abstract

Introduction. The article is concerned with the public-private partnership (PPP), which is being formed following the consolidation of efforts of state authorities, local governments and business structures. The paper examines the world practice of public-private partnership projects, their most common types in different countries. Such projects involve the interaction of central or local authorities and the private sector, based on a long-term service agreement traditionally provided by public/communal enterprises. The purpose of the article is to study the institutional provision of world experience of public-private partnership aimed at improving its development in Ukraine. Results. We have carried out the analysis of the possible interaction of public-private partnership within the system of modernization and innovative development of the agrarian sector of the economy, the author also took into account the current state, tendencies of agricultural development in Ukraine. The studies have shown that various methods, models, forms of state cooperation and agribusiness have become increasingly widespread over the last years. Public-private partnerships, which, depending on the nature of the tasks to be solved, can be divided into separate models , are more widespread, we consider. Accordingly, the objectives of public-private partnership distinguish organizational models, different models of integration, models of financing. The conducted studies allow to propose the most effective models of state-private interaction, aimed at achieving modernization and innovative development of agriculture. It was revealed that the main problem is the development of procedures and stimulation of processes that ensure the effectiveness of public-private partnership and the establishment of new institutions. We systematized the basic normative acts regulating public-private partnership in Ukraine. Proposals have been developed that will increase the quantity and effectiveness of public-private projects implementation.

Стаття присвячена державно-приватному партнерству (ДПП), яке утворюється в результаті консолідації зусиль державної влади, органів місцевого самоврядування і бізнес-структур. У роботі досліджено світову практику застосування проектів державно-приватного партнерства, їх найпоширеніші види у різних країнах. Такі проекти передбачають взаємодію центральних чи місцевих органів влади та приватного сектору, засновану на довгостроковій угоді щодо постачання послуг, які традиційно надавались державними/комунальними підприємствами. Метою статті є дослідження інституціонального забезпечення світового досвіду державно-приватного партнерства з метою удосконалення його розвитку в Україні. Проведено аналіз можливої взаємодії державно-приватного партнерства в системі модернізації та інноваційного розвитку аграрного сектору економіки, автором враховувалися сучасний стан, тенденції розвитку сільського господарства України. Дослідження показали, що за останні роки все більш широке поширення набувають різні методи, моделі, форми співпраці держави та агробізнесу. На нашу думку, більш широкого поширення заслуговують державно-приватні партнерства, які в залежності від характеру вирішуваних завдань можуть бути розділені на окремі моделі. відповідно цілям державно-приватного партнерства розрізняють організаційні моделі, різні моделі інтеграції, моделі фінансування. Проведені дослідження дозволяють запропонувати найбільш ефективні моделі державно- приватного взаємодії, спрямовані на досягнення модернізації та інноваційного розвитку сільського господарства. Виявлено, що основною є проблема вироблення процедур і стимулювання процесів, які забезпечують ефективність функціонування державно-приватного партнерства та започаткування нових інститутів. Систематизовано основні нормативні акти, які регулюють державно- приватне партнерство в Україні. Розроблено пропозиції, які дозволять підвищити кількість та результативність реалізації державно- приватних проектів.

Статья посвящена государственно-частному партнерству (ГЧП), которое образуется в результате консолидации усилий государственной власти, органов местного самоуправления и бизнес-структур. В работе исследована мировая практика применения проектов государственно-частного партнерства, их наиболее распространенные виды в разных странах. Такие проекты предусматривают взаимодействие центральных или местных органов власти и частного сектора, основанное на долгосрочном соглашении по поставке услуг, которое традиционно предоставлялось государственными / коммунальными предприятиями. Целью статьи является исследование институционального обеспечения мирового опыта государственно-частного партнерства с целью усовершенствования его развития в Украине. Проведен анализ возможного взаимодействия государственно-частного партнерства в системе модернизации и инновационного развития аграрного сектора экономики, автором учитывались современное состояние, тенденции развития сельского хозяйства Украины. Исследования показали, что за последние годы все более широкое распространение получают различные методы, модели, формы сотрудничества государства и агробизнеса. По нашему мнению, более широкое распространение заслуживают государственно-частные партнерства, которые в зависимости от характера решаемых задач могут быть разделены на отдельные модели. Соответственно целям государственно-частного партнерства различают организационные модели, различные модели интеграции, модели финансирования. Проведенные исследования позволяют предложить наиболее эффективные модели государственно-частного взаимодействия, направленные на достижение модернизации и инновационного развития сельского хозяйства. Выявлено, что основной является проблема выработки процедур и стимулирования процессов, обеспечивающих эффективность функционирования государственно-частного партнерства и начала новых институтов. Систематизированы основные нормативные акты, регулирующие государственно-частное партнерство в Украине. Разработаны предложения, которые позволят повысить количество и результативность реализации государственно частных проектов.

JEL Classіfіcatіon: E 69, H 10, M 29.