Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/4931
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЛітвінов, О. С.-
dc.contributor.authorLitvinov, Oleksandr-
dc.date.accessioned2018-11-26T09:43:21Z-
dc.date.available2018-11-26T09:43:21Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.citationЛітвінов О. С. Визначення сутності інтелектуального капіталу / О. С. Літвінов // Modern Economics. - 2018. - № 11. - С. 98-104.uk
dc.identifier.urihttp://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/4931-
dc.description.abstractВ статті розглянуто історичний розвиток розуміння нематеріальних складових діяльності підприємства, а також становлення та розвиток поняття «інтелектуальний капітал». Проаналізовано зв'язок поняття інтелектуальний капітал із традиційними категоріями, які використовуються для визначення нематеріальностей: нематеріальні активи, нематеріальні ресурси, інтелектуальна власність та показано їх спільні та відмінні риси. Визначення інтелектуального капіталу повинно надавити можливість його розгляду у динаміці через зміну його форм у процесі відтворення та розкриватись не через сукупність складових, ресурсів і не через порядок його розрахунку, а через сукупність економічних відносин. Інтелектуальна власність – це юридична категорія, яка характеризує можливість відокремлення результатів інтелектуальної праці, тобто до інтелектуальної власності можуть бути віднесені тільки деякі об’єкти інтелектуального капіталу, які мають юридичний захист відповідно до чинного законодавства. Можливість юридичного захисту є особливістю й нематеріальних активів. При цьому нормативна база визначає активами ті об’єкти, які можуть бути ідентифіковані та юридично захищені. Термін нематеріальні ресурси має більшу тотожність із терміном інтелектуальний капітал, оскільки включає як ідентифіков ані, так й не ідентифіковані нематеріальні об’єкти. Розглянуто гносеологію інтелектуального капіталу. В неокласичній економічній теорії капітал є сукупністю відносин, що дає змогу розглядати його крізь призму процесу його відтворення, у динаміці зміни його речових форм. Інтелект являє собою здатність мислити, сукупність розумових функцій, які здатні перетворювати сприйняття у знання. Проведений критичний аналіз наявних визначень, їх групування та морфологічний аналіз дозволив надати авторське визначення інтелектуального капіталу, як сукупності соціально-економічних відносин, які пов’язані із формуванням, використанням та відновленням знань.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherМиколаївський національний аграрний університетuk
dc.subjectінтелектуальний капіталuk
dc.subjectнематеріальні активиuk
dc.subjectінтелектуальна власністьuk
dc.subjectнематеріальні ресурсиuk
dc.subjectзнанняuk
dc.subjectвідтворенняuk
dc.subjectкапіталuk
dc.subjectінтелектuk
dc.subjectintellectual capitaluk
dc.subjectintangible assetsuk
dc.subjectintangible recourseuk
dc.subjectintellectual propertyuk
dc.subjectknowledgeuk
dc.subjectreproductionuk
dc.subjectcapitaluk
dc.subjectintellectuk
dc.titleВизначення сутності інтелектуального капіталуuk
dc.typeArticleuk
Розташовується у зібраннях:Modern Economics. - 2018. - Вип. 11

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
litvininov.pdf305,9 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.