Social Entrepreneurship and Innovation Management in a Scandinavian Context

Abstract

The key topic in the research is innovation management - how social entrepreneurs use innovation management as a tool or method in their strenuousness. Furthermore, why it is important to have an understanding of the process of entrepreneurship and the challenges represented by lack of knowledge on how to manage the innovation process. Purpose. The purpose of the article is to show that few social entrepreneurs have the ability to manage the innovation process and mix business management with innovation management. Even though there is a certain magnitude in the Scandinavian education system, overall access to knowledge is controlled by the government. Results. The welfare state is a static system that follows political rules and regulations. There are possibilities for change within the system, but resources, political influence, the static condition of the system and hierarchy limit them. Investors chose few companies to work with, and many angel investors are controlled by the government. The welfare system has labeled social entrepreneurship to focused areas like youth unemployment, drug addiction, poverty among youths, former inmates and environmental issues. Business management is the dominant model used, not innovation management. There is a weak culture for innovation in Norway and Denmark. To work with innovation, take risks, and manage oneself are things many Scandinavians are not used to. Sweden has an efficient production process (Taylorism), which has made it possible for the country to produce goods at a low price and compete on an international level. Conclusions. Innovation demands nothing less than a creative individual with an idea and the skills of self-management. In the Scandinavian countries, people are free to spend their time on what they want. To be a social entrepreneur in Scandinavia is challenging because the government controls everything, from the financial system, education institutions, the market and the social problems. New research on this topic could include employment, salary, revenue, education, financial systems and profit, among others.

Стаття присвячена важливості розуміння процесів підприємницької діяльності та проблемам, які виникають через брак знань у сфері управління інноваційним процесом. Скандинавська держава добробуту – це статична система, яка відповідає політичним правилам та нормам. У скандинавських сучасних реаліях протистоять один одному два різні підходи до створення соціальних та економічних вигод, демократичної стійкості та зростання. Основною метою статті є представлення всебічної характеристики функціонування невеликої частки соціальних підприємців, які мають можливість керувати інноваційним процесом та поєднувати управління бізнесом з управлінням інноваціями. Попри те, що таких підприємці мало, у системі скандинавської освіти існує певна масштабність, а загальний доступ до знань контролюється урядом. З’ясовано, що держава добробуту – це статична система, у якій є можливості для змін, але ресурси, політичний вплив та ієрархія обмежують їх. Інвестори обирають декілька компаній для співпраці, багато інвесторів-ангелів контролюються урядом. Система добробуту спрямовує соціальне підприємництво на такі напрями як молодіжне безробіття, наркоманія, бідність серед молоді, колишні ув'язнені та екологічні проблеми. Доведено, що у Норвегії та Данії відносно слабка культура інновацій. Працювати з інноваціями, ризикувати та керувати собою – це те, до чого багато скандинавів не звикли. У Швеції діє ефективний виробничий процес, який дав змогу країні виробляти товари за нижчою ціною та конкурувати на міжнародному рівні. Обґрунтовано, що інновації не вимагають нічого, окрім творчої особистості, яка має ідею та навички менеджменту. У скандинавських країнах люди вільно витрачають свій час на те, що хочуть. Бути соціальним підприємцем у Скандинавії складно, адже уряд контролює все: фінансову систему, освітні установи, ринок та соціальні проблеми.