Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/9032
Назва: | Комунікація центрального банку: заява про наміри |
Інші назви: | Central Bank Communication: Forward Guidance |
Автори: | Шолопак, В. А. Sholopak, V. |
Ключові слова: | central bank communicatiot forward guidance non-traditional monetary policy instrument комунікації центрального банку прямі вказівки інструмент нетрадиційної монетарної політики |
Дата публікації: | 2021 |
Бібліографічний опис: | Шолопак В.А. Комунікація центрального банку: заява про наміри. Modern Economics. 2021. № 25(2021). С. 160-165. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V25(2021)-25. |
Короткий огляд (реферат): | Incomprehension and misinterpretation of central bank actions by the markets lead to
uncertainty. As a result, the volatility of inflation, prices, and assets increases. The low-interest-rate in today's macroeconomic
environment is a common thing. In such circumstances, the economy is so difficult to adapt to internal and external shocks, so
inefficiencies caused by incorrect or untimely statements by the regulator can exacerbate the problem and provoke unjustified
risks. These new conditions have led to changes in the way information is covered and create a new communication approach.
Purpose. Thus, the article aims to systematize the main patterns of forwarding guidance mechanism as a communication
tool in monetary policy. Its use in such developed economies as Japan, the United Kingdom, the United States, and the European
Union. Identification of major trends in the use of forwarding guidance form during the crises of 2008 and 2020. Determination of
why targets are 2% inflation with the description of monetary and communication tools, research of information coverage
approaches.
Results. The central bank statements affect to decisions of various market participants and can be divided into economic
forecasts and forward guidance. According to the forwarding guidance classification, the analysis was made of 2020 statements
and compared with the 2008 statements, for each of the studied countries. The finding shows that there has been a shift from
economic forecasts to forward guidance. A model consisting of four elements has been identified for the four central banks: target,
monetary instruments, statement approach, and information tools.
Conclusions. In general, new types such as state-contingent and calendar-based statements began to be used during the
last crisis. The most common monetary instrument that appears in statements being the interest rate. The common goals for all
central banks are to focus on price stability, which is expressed in inflation of 2%. This target must be long-term and in numerical
terms to effectively management inflation expectations and bring down volatility. All banks strive for simplicity and clarity in their
statements, and they use a wide range of information tools. Нерозуміння та неправильне тлумачення дій центрального банку ринками призводять до невизначеності. Як наслідок, мінливість інфляції, цін та активів збільшується. Низька відсоткова ставка в сучасному макроекономічному середовищі — звична справа. За таких обставин економіці так складно адаптуватися до зовнішніх змін, тому неефективність, спричинена неправильними або несвоєчасними заявами регулятора, може погіршити проблему та спровокувати невиправдані ризики. Ці нові умови призвели до змін у способах висвітлення інформації. Таким чином, метою статті є систематизація основних закономірностей механізму прямих вказівок у монетарній політиці із застосуванням у таких розвинутих економіках як: Японія, Велика Британія, Сполучені штати Америки та Європейський союз. Визначено основні тенденції у застосуванні заяв під час криз 2008 та 2020 років. З’ясовано, чому цілями є 2% інфляція з описом грошово-кредитних та комунікаційних інструментів. Визначено, що заяви центрального банку впливають на прийняття рішень різними суб’єктами ринку і їх можна поділити на економічні прогнози та заяви про наміри. Згідно з класифікацією заяв про наміри було зроблено аналіз заяв 2020 р. у порівнянні з класифікацією заяв 2008 р. для кожної із досліджуваних країн. Встановлено, що відбулося зміщення з економічних прогнозів в сторону заяв про наміри. Для чотирьох центральних банків було виділено модель, яка складається із чотирьох елементів: ціль, монетарні інструменти, підхід до заяв, комунікаційні інструменти. Встановлено, що під час кризи почали використовувати такі нові типи заяв з умовою та заяв на основі календаря. Найпоширенішим монетарним інструментом, який фігурує в заявах це відсоткова ставка. Спільними цілями для усіх центральних банків є зосередження на ціновій стабільності, яка виражається в інфляції 2%. Ця ціль обов’язково має бути довгострокова та в цифровому вираженні, для ефективної стабілізації інфляційних очікувань та зниження волатильності. Всі банки прагнуть до простоти та чіткості в заявах, тому використовують для цього широкий спектр інформаційних інструментів. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/9032 |
Розташовується у зібраннях: | Modern Economics. - 2021. - Вип. 25 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
sholopak.pdf | 459,33 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.