Соціальне підприємництво в університетах: зв’язок теорії та практики

Abstract

У статті досліджується розвиток соціального підприємництва в провідних університетах світу. Соціальне підприємництво розглядається не лише як інноваційний засіб вирішення низки соціальних проблем, а як нова сфера діяльності університетів, що вписується у розуміння «третьої місії». Акцентується увага на взаємозв’язку між визначенням місії університету, його позиціонуванням себе як «університету світового класу» чи «університету, який вирішує світові проблеми» і розвитком соціального підприємництва, як проявом практичної реалізації цієї місії та надання реальних послуг суспільству. Аналізуються головні складові нового виду суспільної послуги, яку надають університети, розвиваючи соціальне підприємництво, – від навчання студентів соціальному підприємництву в теорії і на практиці до надання експертної підтримки суб’єктам соціальної підприємницької діяльності, органам влади, громадам. На підставі аналізу досвіду європейських, американських та азійських університетів виділяються головні акценти у навчанні соціальному підприємництву – вчити стратегічному соціальному партнерству, навчати створювати, масштабувати і тиражувати соціальні цінності і соціальні зміни, вимірювати соціальний вплив, бачити потенційні джерела фінансових ресурсів. Коротко аналізується діяльність фундації «Ашока» з підтримки студентського соціального підприємництва. Визначаються головні проблеми легалізації та легітимізації університетського соціального підприємництва – створення правової бази діяльності студентських соціальних підприємств, становлення взаємовідносин із суб’єктами регіональної влади. Виділяються основні причини значної дистанції відриву українських університетів в усвідомленні важливості соціального підприємництва. Сформовано рекомендації для прискорення впровадження соціального підприємництва в освітній процес в українських закладах вищої освіти. Вони охоплюють усі сфери діяльності університетів – наукові дослідження викладачів і студентів, освітню і просвітницьку діяльність, практики організації соціальних підприємств, їх взаємовідносин із суб’єктами влади в регіональних функціонуваннях та інше.

The article observes the development of social entrepreneurship in the world's leading universities. Social entrepreneurship is not seen only as an innovative means of solving a number of social problems, but as a new field of activity of universities, which fits the understanding of the "third mission". Purpose. The emphasis is placed on the connection between defining the mission of the university, positioning itself as a "world-class university" or "university that solves world problems" and the development of social entrepreneurship, as the practical implementation of this mission and providing real services to society. The article considers main components of the new type of public service provided by universities, developing social entrepreneurship from teaching students social entrepreneurship in theory and practice to providing expert support to social entrepreneurs, authorities, communities. Based on the analysis of the experience of European, American and Asian universities, there are main accents in teaching social entrepreneurship such as - to teach strategic social partnership, teach to create, scale and replicate social values and social change, to measure social impact, to foresee potential sources of financial resources. The activities of the fund “Ashok” in support of student social entrepreneurship have been briefly analyzed. The main problems of legalization and legitimization of university social entrepreneurship have been identified: the creation of a legal framework for student social enterprises, the formation of relationships with regional authorities. The main reasons for the significant distance away from Ukrainian universities in realizing the importance of social entrepreneurship have been highlighted. Conclusions. Recommendations are formulated to accelerate the introduction of social entrepreneurship in the educational process in Ukrainian universities. They cover all areas of university activities: scientific researches by teachers and students, educational activities, practices of organizing social enterprises, their relationships with government entities in the regions of operation etc.