Інституційний репозитарій Миколаївського НАУ

Розглянуто політичні та історичні умов прийняття Універсалів Української Центральної Ради та проаналізовано їхнє значення для формування української державності. Показано, як чотири Універсали стали ключовими документами Української революції 1917-1918 рр., визначили статус України, її політичний курс, напрями соціальних реформ і розвиток правових традицій. Особливу увагу приділено еволюції Універсалів, від проголошення автономії до встановлення незалежності України.

У даній роботі розглядається історія розвитку туристичної галузі на Миколаївщині, регіон, що має вигідне географічне розташування на півдні України. Туристична галузь даного регіону починає свій розвиток із заснування міста Миколаєва у 1789 та набуває активного подальшого розвитку , зокрема завдяки формуванню курортів на узбережжі Чорного моря в ХІХ столітті. У ХХ столітті було побудовано численні готелі та бази відпочинку, що привернуло увагу туристів до регіону. Після здобуття незалежності ...

На підставі чотирьох головних компонентів археологічної пам’ятки – поселення Октябрі: керамічного комплексу, орнаментації, планування поселення та засобів будівництва, можна виділити характерні особливості даної пам’ятки. Та взагалі, це поселення не виходить за межі характерних ознак сабатинівської та білозерської культур. Ключові слова: поселення Октябрі, кераміка, орнаментація, планування, житла, сабатинівська, білозерська культура.

Розглянуто історичне значення діяльності прогресивної частини українського суспільства 60-х рр. ХХ ст., діяльність шістдесятників, як культурно-громадського явища цього часу. Проаналізовано їх внесок у розвиток національної ідентичності, у формування демократичних цінностей українського суспільства та становлення правозахисного руху в Україні. Висвітлено культурно-естетичні інновації та соціальні ролі діячів руху шістдесятників на шляху до збереження української мови та культури. Особливу ува...

Розглядається роль народу як головного суб’єкта державотворення в умовах сучасного демократичного суспільства. Акцентується увага на тому, що народ є носієм суверенітету та єдиним джерелом влади, від якого походить легітимність державних інституцій. Аналізуються механізми участі громадян у формуванні державної політики, такі як вибори, референдуми, громадські ініціативи та інші форми прямої демократії. Окрему увагу приділено значенню громадянської активності та політичної культури, які визнач...

У тезах розглянуто процес ліквідації Гетьманщини як важливий етап у втраті автономії українських земель у складі Російської імперії. Проаналізовано політичні та соціально-економічні причини скасування гетьманського устрою. Особливу увагу приділено діям російського уряду, спрямованим на централізацію влади та знищення українських інституцій. Висвітлено наслідки ліквідації Гетьманщини для подальшого розвитку української державності.

Досліджено умови державотворчих процесів на момент становлення незалежності України. Проаналізовано історичні та правові чинники, які сприяли формуванню національної ідентичності. Досліджено основні моменти становлення держави до незалежності, ключові етапи у державотворчих процесах про державний суверенітет, які заклали основи майбутньої незалежності. Формування державних інститутів: створення власних систем управління, розвиток національної культури, освіти та засобів масової інформації.

Досліджено діяльність Української Центральної Ради як визначального чинника становлення української державності у 1917–1918 рр. Розглянуто політичні, правові та ідеологічні засади її функціонування, а також етапи розвитку державотворчого процесу через ухвалення універсалів. Аналізується внесок Центральної Ради у формування демократичних принципів, системи законодавства, парламентаризму та утвердження державної незалежності України.

Досліджено феномен українського шістдесятництва як культурно-політичного явища, що суттєво вплинуло на формування національної свідомості та державотворчі процеси в Україні другої половини ХХ століття. Розглянуто роль представників шістдесятницького руху у збереженні української мови, культури та історичної пам’яті в умовах радянського тоталітаризму. Проаналізовано вплив інтелектуальної і творчої діяльності шістдесятників на формування дисидентського руху, демократичних цінностей та громадянс...

Розглядаються ключові етапи становлення української державності у добу Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Аналізується роль Києва як основи єднання східнослов’янських земель (882 р.), їх подальша консолідація та внутрішня реформа трансформація. Відзначається формування ранньодержавних структур, взаємодія з понад 20 неслов’янськими народами та розвиток етнічної свідомості. Висвітлюється подальша історія після розпаду Київської Русі: виникнення та розвиток Галицько-Волинської держав...