Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/21166
Назва: | Аналіз ефективності методів виділення ДНК з рослин та харчових продуктів |
Інші назви: | Analysis of the efficiency of methods for the isolation of DNA from plants and food products |
Автори: | Юлевич, Олена Іванівна, науковий керівник Ulevich, Olena, scientific director Шпаков, О. В. Shpakov, O. |
Ключові слова: | виділення ДНК рослинна сировина харчові продукти генетично модифіковані організми (ГМО) полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) екстракція ДНК лізис клітин детергенти гуанідинтіоціонат депротеїнізація іонообмінні смоли qPCR (кількісна ПЛР) qPCR (кількісна ПЛР) чистота ДНК комерційні набори аніонообмінна смола біотехнологічний аналіз очищення ДНК інгібітори ПЛР центрифугування хімічні реагенти DNA extraction plant material food products genetically modified organisms (GMOs) polymerase chain reaction (PCR) DNA extraction cell lysis detergents guanidinium thiocyanate deproteinisation ion exchange resins qPCR (quantitative PCR) DNA purity commercial kits anion exchange resin biotechnological analysis DNA purification PCR inhibitors centrifugation chemical reagents |
Дата публікації: | 2025 |
Бібліографічний опис: | Шпаков О. В. Аналіз ефективності методів виділення ДНК з рослин та харчових продуктів. Modern engineering and innovative technologies. Issue № 37(1). С. 182-192. DOI: http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2025-37-01-028. |
Короткий огляд (реферат): | У статті проведено систематичний аналіз методів виділення ДНК з
рослинної сировини та харчових продуктів, що є ключовим етапом у молекулярно-генетичних
дослідженнях. Оптимальний вибір методики екстракції ДНК визначає ефективність
подальших аналітичних процедур, таких як полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) для
ідентифікації генетично модифікованих організмів (ГМО), визначення генетичних маркерів
або проведення інших біотехнологічних аналізів.Розглянуто основні підходи до виділення ДНК,
серед яких методи, що базуються на використанні детергентів, органічних розчинників,
гуанідинтіоціонату, аніонообмінних смол та комерційних наборів для автоматизованої
екстракції. Проаналізовано вплив основних параметрів процесу, включаючи хімічний склад
вихідного біологічного матеріалу, наявність інгібіторів, методи лізису клітин,
депротеїнізації та очищення ДНК.Проведено порівняльний аналіз ефективності різних
підходів, враховуючи такі показники, як кількість і якість отриманої ДНК, швидкість та
відтворюваність процедури, а також економічні аспекти використання методик. Особливу
увагу приділено методам, які забезпечують високу чистоту ДНК для подальшого
застосування в кількісних та якісних молекулярно-генетичних аналізах, зокрема в реальному
часі (qPCR).Окремо розглянуто методологічні особливості виділення ДНК із специфічних
типів сировини, таких як олійні культури, зернові, бульбоплоди та перероблені харчові
продукти, що містять ГМО-компоненти. Обґрунтовано переваги та недоліки різних підходів
для екстракції ДНК із сировини з високим вмістом полісахаридів, жирів та білків, що можуть
інгібувати подальші молекулярні дослідження. Результати дослідження підтверджують
важливість вибору відповідної методики виділення ДНК залежно від складу вихідного
матеріалу та цілей аналізу. - |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/21166 |
Розташовується у зібраннях: | Статті (Факультет ТВППТСБ) Статті студентів МНАУ |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
182-192.pdf | 558,85 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.